КОНСПЕКТ УРОКУ 5 клас

Г. К. Андерсен. Протиставлення справжнього й штучного в казці “Соловей”.

Мета: - ознайомити з життям і творчістю видатного данського казкаря, змістом   

              казки «Соловей»; розкрити суть протиставлення «справжнього» і   

              «штучного»;

-         розвивати навички виразного читання, виділення головного, переказ і коментування ключових епізодів;

-         виховувати любов і повагу до мистецтва, естетичні смаки учнів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет Г.К.Андерсена, казка «Соловей», збірки казок

             письменника, картинки до казки «Соловей»,  запис співу солов’я, запис     

             уривка з «Лускунчика» П.І.Чайковського.

                                                                                  Ми приходимо у світ для того,                                                                                 щоб збагнути красу, утвердити,                                                                                  створити її.                                                                                                     В.О.Сухомлинський                                                   Хід уроку


І. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку.

Слово учителя. (Звучить запис уривка з «Щелкунчика» П.І.Чайковського.)
      Прислухайтесь! Ви чуєте ці чарівні звуки?  Здається, хтось тихенько, навшпиньки йде по коридору. Все ближче, ближче. Ось зі скрипом відчиняються двері. Та хто ж це? Це знову до нас завітала казка. І вона не помилилася, адже ми на неї чекали, щоб навчитися милосердя і доброти. Яка ж це казка?     (Казка Г.К.Андерсена «Соловей») Діти записують тему уроку та епіграф у зошити.

ІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

 Презентація.
      Перед вами портрет видатного датського письменника Г.К.Андерсена, «короля казок». У столиці Данії Копенгагені, в Королівському саду, стоїть пам’ятник Г.К.Андерсену. а вхід у Копенгагенський порт охороняє скульптура Русалочки -героїні твору уславленого датського казкаря. (слайди 1-3)

      Майбутній письменник народився в маленькому містечкуОденсе 2 квітня 1805 року в родині чоботаря та пралі. З дитинства захоплюється казками, які розповідали йому батько та бабусі з притулку. (слайд 4)

            В 12 років Андерсена віддали в підмайстри на суконну фабрику, а потім на тютюнову, оскільки післе смертібатька сім’я ледь-ледьзводила кінці з кінцями. Саме тоді йому довелося випадково виступити на сценісправжнього  театру. Із Копенгагена приїхала театральная труппа. Для спектакля був потрібен  статист, иГанс Христіан получив роль кучера. З цього  моментухлопчик вирішив,що театр -його покликання. Вдома він влаштував свій театр ляльок, для якого створював п’єси за казками , сам вирізав з паперу костюми та декорації.(слайд 5.)

      У 1819 році Ганс вирушив до Копенгагена шукати щастя. Він хотів здійснити свою мрію – стати актором. Після довгих пошуків, злиднів і невдалого намагання знайти застосування своєму таланту, Андерсенові пощастило знайти добрих людей, які влаштували його в гімназію, де через свій вік (був старшим за інших дітей)терпів глузування і кривди. Та він сумлінно вчився, що допомогло вподальшому вступити до університету. Про це пізніше Андерсен напише казку «Гидке каченя» - сумний твір, але закінчується він тим, що гидке каченя перетворюється на прекрасного лебедя.(слайд 6)

     Андерсен багато писав казок і читачі його полюбили. Краса казок Андерсена відчувається в інтонації, чарівній простоті, у безмірній доброті ставлення до світу і людини, в умінні письменника з напрочуд простих предметів і подій створити казку. А головне полягає в тому, що Андерсена захоплює не стільки чарівний світ фей, ельфів, тролів і дивовижні повороти сюжету, скільки сама людина. Він, як справжній чарівника. Проникав у душу дитини, дорослого, простого садівника і знатного пана. Придворного вельможі чи імператора.      Навіть там, де Андерсен зустрічав недосконалу людину, він прагнув знайти в ній щось добре, бо вірив, що таке добро є в кожному. Андерсен оспівував боротьбу зі злом, людське щастя, все, що нас оточує і що маємо в собі, хоч не завжди помічаємо, а частіше бачимо його в інших. Усього цього навчило його життя. І не тільки природжений великий талант, а й любов до людей та нелегко прожиті літа сприяли становленню великого майстра-казкаря.(слайд 7)
       На батьківщині відомого казкаря створено пам’ятники героям його казок, а в парках плавають паперові кораблики. (слайд 8)

    Нині затверджено вищу міжнародну премію за кращу дитячу книгу – золоту медаль імені Г.Х. Андерсена, яку присуджують раз на два роки.(слайд 9)

          Люблять Андерсена і в усьому світі, а також в Україні. 20 казок його перекладені М.Стариченком, перекладала його твори О.Іваненко.

·А які ви знаєте казки Г.К.Андерсена?

          (Огляд виставки казок Г.К.Андерсена)
        Колись у дитинстві малий Ганс запитав у тата, що таке казка. У відповідь почув: «Якщо справжня казка, то в ній прекрасно узгоджуються справжнє життя і те, до чого ми прагнемо». Такими й були твори Андерсена.    Коли Г.К.Андерсен писав казку «Соловей», перед ним стояв образ коханої жінки Йонні Лінд, шведської співачки, яку називали «шведським соловейком».

·                        Повідомлення учня про історію створення казки «Соловей».
     Отже, давайте звернемося до цієї казки, де розповідається про силу великого і справжнього мистецтва, спробуємо вияснити, чи всяка краса приносить радість і задоволення.
ІІІ. Робота над змістом казки «Соловей».

1.     Де відбуваються події казки?

2.     Яким був палац імператора? Зачитайте уривок.

3.     Автор порівнює в казці красивість і красу. Доведіть, що спів солов’я був дійсно красивим. (Учні зачитують слова рибалки, кухарочки, мандрівників про спів солов’я).

4.  А як імператор довідався про солов’я?

5.  Перекажіть, як за наказом імператора знайшли птаха.

6.  Якими автор показав придворних, чому вони вихваляли спів, якого ніколи не
   чули? (Підлабузники, вихваляли те, що похвалив імператор).

7. Зачитайте опис солов’я. Чи таким його уявляли придворні? А яким? Намалюйте с    словесний портрет.

8.  Давайте запишемо у зошити, яким був соловей (учні заповнюють першу колонку т  аблиці)

9.   А ви, діти, бачили солов’я? (Демонструється малюнок солов’я, учень виступає з повідомленням).

·           Повідомлення учня.
Хоча соловей є звичайним гніздовим птахом майже на всій території України, але побачити його в природі дуже важко. Це теплолюби вий птах, тому наприкінці літа він відлітає на південь, звідки в кінці квітня чи на початку травня повертається назад. Птах сторожкий. Улюбленим його місцем проживання є листяні ліси, гаї, густі хащі біля річок та озер, а також сади й парки. Дехто має солов’я за некрасивого птаха. Він стрункий, в нього високі лапки, тонкий дзьоб і великі чорні очі. Спинка рудувато-бура, горло і грудка світло-сірі з ледь помітними зеленими цяточками, черевце біле. Хвіст досить довгий, рудий. Пір’я м’яке, щільно прилягає до тіла. Соловей дуже моторний, спритний, пересувається по землі стрибками.
          Голос солов’я  знає, мабуть, кожний. Пісня солов’я дуже різноманітна, звучна, з кількома окремими групами звуків («колінами»), які багато разів повторюються у певній послідовності. Особливо добре чутно тьохкання, голосний чистий свист і переливчасті трелі. Навесні співає цілу добу, але найінтенсивніше пізно ввечері і вночі.

·          Прослуховування співу соловейка.
10. Чи сподобався імператору спів солов’я? Зачитайте.

11.Як ви думаєте, чому соловей відмовився від нагороди імператора?

12.Як поставилися люди до солов’я? Чи відчув він себе щасливим у палаці?    

      Чому?

13.Що було у пакунку, який отримав імператор? Зачитайте.

14.Давайте порівняємо пташок. Штучний соловей – це теж витвір майстрів.

      (Учні у зошитах заповнюють другу частину таблиці)

Справжній соловей Штучний соловей 1.     Маленька сіра пташка 1.Дуже красивий, із золота і срібла та коштовного каміння 2.     Знав безліч мелодій 2.Знав лише одну пісню 3.      Мав живу душу, здатну до співчуття 3.Замість душі -  механізм 3.     Виявив співчуття до імператора 4.Байдужий до чужих радощів і страждань

14.Чому соловей полетів з палацу?
15.Розкажіть, як шанували люди штучного солов’я? Чи подобався їм спів цієї

 пташки?
16. Що трапилося з штучною пташкою?
17. Яка біда сталася з імператором?  

·        Перегляд уривку з мультфільму «Соловей»

18. Чому, на вашу думку, соловей повернувся до імператора?19.Яким був соловей? Чому він не захотів залишитися в палаці і про що попросив імператора?

20. Як поводяться слуги імператора? Чи чесні вони у словах до правителя?
      Отже, справжнє мистецтво має бути вільне і чесне, воно говорить правду і рибалці, і імператору.
21. Давайте повернемося до запитання, яке прозвучало на початку нашої розмови: чи всяка краса приносить радість і задоволення?

22.Згадайте, у яких ще творах ви зустрічали зображення різної краси.(О.С.Пушкін. «Казка про мертву царівну і сім богатирів»: зла мачуха і принцеса; Г.К.Андерсен. «Снігова королева»: Герда і Снігова королева).

Справжнє задоволення приносить краса, яка йде від серця, від душі.

23. У нашого народу соловейко теж у шані. Про нього говориться в загадках, прислів’ях, піснях. Назвіть прислів’я, загадки та пісні про солов’я, які ви знайшли та пригадали вдома. (Учні називають загадки, прислів’я.)
ІV. Підсумок уроку.      Отже, ми сьогодні поговорили про красу живої природи, про силу справжнього мистецтва. В.О.Сухомлинський казав про красу так: «Ми приходимо у світ для того, щоб збагнути красу, утвердити, створити її.
Краса – це радість нашого життя. Людина стала Людиною тому, що побачила глибину блакитного неба, мерехкотіння зірок, рожевий розлив вечірньої зорі, прозорий серпанок степових просторів, багряний захід перед вітряним днем, тріпотіння марева над горизонтом, сині тіні в кучугурах снігу, журавлину зграю в голубому небі, відблиск сонця в міріадах крапель ранкової роси, сірі нитки дощу в похмурий день, фіолетову хмаринку на бузковому кущі, ніжне стебельце і голубий дзвіночок проліска – побачив і, здивований, пішов по землі, створюючи нову красу. Зупинись і ти в здивуванні перед красою – і у твоєму серці розцвіте благородство».      Андерсен поєднував у своїх казках реальне життя і мрію, вчив нас бути кращими, вдосконалюватися. Отож, давайте придивимося уважніше до того, що нас оточує, прислухаємося, як казав російський поет М.Рилєнков:
Здесь мало увидеть,
Здесь нужно всмотреться
Чтоб ясной любовью
Наполнилось сердце.
Здесь мало услышать,
Здесь вслушаться нужно,
Чтоб в душу созвучья
Нахлынули дружно.

Давайте і ми будемо Людьми, які помічають красу оточуючої природи, красу, яку створили інші люди (вдома, у класі, в школі) і самі творитимемо красу. Тоді ми дійсно будемо достойні цього почесного звання – ЛЮДИНА.
V.  Домашнє завдання: знати про письменника, підготувати цікаві розповіді від імені справжнього і штучного солов’їв. 

Використання інформаційно – комунікативних технологій на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації творчої діяльності учнів

Використання інформаційно – комунікативних технологій на уроках зарубіжної літератури як засіб активізації творчої діяльності учнів

Анотація

У даній  роботі узагальнено матеріали щодо використання у начально-виховному процесі інформаційно-комунікативних технологій на уроках світової літератури, висвітлено досвід роботи. Учитель розкриває нетрадиційні підходи у проведенні уроків світової літератури з використанням комп’ютерних та мультимедійних презентацій, відеоматеріалів, що створює умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, підвищення пізнавального інтересу учнів, реалізації індивідуального та диференційованого підходів на уроках, розвитку інтелектуальних, творчих здібностей учнів, виховання гармонійної особистості, підготовки учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі. Подаються розробки уроків та конкретні практичні рекомендації щодо втілення на уроках світової літератури інформаційно – комунікативних технологій.

  I.   Вступ

                         Учитель повинен свідомо йти в ногу 

                         з сучасністю, пройматися і надихатися силами,

                          що пробудилися в ній.

                                                                                                   А. Дістервег

Розвиток новітніх інформаційних технологій і впровадження їх в освітній простір України в останні роки наклали відбиток на розвиток особистості сучасного школяра. Згідно із Національною доктриною розвитку освіти України, одним із пріоритетів розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно - комунікативних технологій, які забезпечують подальше вдосконалення навчально - виховного процесу, доступність і ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Головним критерієм оцінювання результатів освіти сьогодні є мобільна, універсально розвинена особистість, яка може адаптуватися ло соціально- економічних змін і успішно спілкуватися в інформаційному середовищі. Використання інформаційно – комунікативних технологій ( ІКТ) дає можливість досягнення наступних педагогічних цілей:

- структуризація змісту навчання та активізації опорних знань;

- підвищення пізнавального інтересу учнів;

- підтримка групових та індивідуальних форм навчання в умовах класно-урочної системи організації навчального процесу;

- створення комфортних умов комп’ютерної підтримки традиційних і новаторських  технологій навчання;

- забезпечення диференційованого підходу до вивчення предмета.

 В умовах швидкого накопичення інформації вчитель зобов’язаний не лише дати учням базові знання і сформувати уміння, але й  навчити їх самостійно вести пошук необхідної інформації, використовуючи для цього не тільки друковані джерела, але і електронні; сприймаючи нову інформацію,

ретельно її досліджувати; осмислювати різні погляди, брати на себе  відповідальність за власну діяльність.

Проблемам впровадження та ефективного застосування засобів ІКТ присвячено чимало теоретичних й експериментальних досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Ряд учених (В. Биков, Р. Гуревич, Б. Гершунський, М. Жалдак, , Ю. Жук, Г. Кедрович, М. Лапчик,  Ж. Меншикова) у своїх працях висвітлюють окремі питання використання засобів новітніх інформаційних технологій у навчанні. У роботах С. Григор'єва, А. Кузнецова, М. Сухарєва подана класифікація використання ІКТ у процесі навчання за різними критеріями. Дидактичні і психологічні аспекти застосування ІКТ знайшли відображення у працях В. Безпалька, О. Гокунь, В. Ляудіс, Ю. Машбиця, А. Пишкала, І. Синельник та інших дослідників.

Отже, впровадження ІКТ у навчальний процес – нагальна потреба сьогодення. Актуальність даного питання зумовила вибір теми педагогічного досвіду, над якою я працюю вже декілька років: "Використання інформаційно- комунікативних  технологій на уроках світової літератури  як засіб активізації творчої діяльності учнів".

Необхідність використання у школі сучасних педагогічних технологій вже не викликає сумніву. Cьогодні перспективи розвитку світової літератури пов’язують з впровадженням інноваційних технологій: комп’ютерного навчання, діалогових (інтерактивних) технологій, пошукової діяльності. Сучасна освіта, випереджаючи суспільний розвиток, стрімко опановує інформаційні технології. Головним  засобом цих технологій є комп’ютер і його програмне забезпечення, які стали невід’ємною частиною навчання учнів.

Проблема формування нового інформаційно- комунікаційного освіт-ньогосередовища засобами ІКТ набуває першочергового значення.  Тому предметомдослідження  я обрала зміст, методи, навчальні інноваційні технологіі реалізації за яких застосування ІКТ підвищує ефективність навчання.

Своєю метою  вважаю забезпечення професійного  підходу до навчання на уроках в умовах технологізації освіти,  визначення оптимальних шляхів доцільного поєднання формування в учнів здатності знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях. Тому на уроках  ставлю перед собою такі завдання:

-         використання інформаційно-комунікаційних технологій як засобу активізації творчої діяльності учнів та підвищення мотивації навчання;

-         створення умов для розвитку особистості дитини з урахуванням її потреб і можливостей;

-         оволодіння основами роботи з різними видами інформації за допомогою комп'ютера та інших засобів інформаційно-комунікаційних технологій;

-         вироблення навичок застосування засобів ІКТ при виконанні індивідуальних і колективних проектів, у навчальній діяльності, при подальшому освоєнні професій, які користуються попитом на ринку праці (з урахуванням регіональних особливостей);

-         розвиток самоорганізації, уміння організовувати власну інформаційну діяльність і планувати її результати;

-         виховання відповідального відношення до інформації з урахуванням правових і етичних аспектів її поширення.

  -   формувати  інформаційну  культуру  учнів, забезпечити   їх   інформаційні   потреби;

  -   удосконалювати   науково–методичне забезпечення  навчально-виховного процесу.

              II. Основна частина

2.1. Комп'ютерні презентації та проектні роботи на уроках світової літератури.

            Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема – уроків світової літератури. Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів  вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня. Оснащення   навчального кабінету комп'ютерною технікою і доцільне використання її на уроці літератури стає обов'язковим атрибутом сучасної школи.

            Серед головних дидактичних функцій, що мають бути реалізовані за допомогою комп'ютерних технологій у процесі вивчення світової  літератури, методисти визначають наступні: пізнавальна, розвивальна, дослідницька, комунікативна.

Робота з комп’ютером не повинна сприйматися як розважальна “вставка” у процес вивчення літератури, а має розглядатися як органічна активізуюча складова частина пізнавального процесу. Комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, а й дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Завдяки ІКТ  відбуваються суттєві зміни в навчальному процесі, в центрі якого тепер перебуває особистість учня, а головною метою стає розвиток його духовних, інтелектуальних і творчих здібностей, пізнавальної активності, усвідомлення моральних цінностей, що згодом дозволить стати здатним до самостійного мислення, самореалізації, прийняття важливих рішень, вміння працювати над розв’язуванням важливих життєвих проблем. Змінюється в цьому процесі і роль учителя: він тепер науковий керівник, співавтор, координатор, партнер, консультант.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій під час уроків світової літератури та при підготовці до них забезпечує різноманітність робіт на усіх етапах навчання: при поясненні нового матеріалу (демонстраційно-енциклопедичні програми, презентації Power Point), при закріпленні,  повторенні (тренінги, проміжні тестування, спілкування через електронну пошту, у чаті, телеконференції); в самостійній роботі учнів (різноманітні навчальні програми, електронні підручники, посібники; самостійний пошук матеріалів, робота над проектами), під час проведення контролю знань, умінь і навичок (тестування, створення Web-сторінок, захист проектів, дистанційне спілкування через електронну пошту, Інтернет-семінари, Інтернет-олімпіади тощо).

             Інформаційні технології починаю використовувати з 5 класу, бо якраз у дітей цього віку ефективність засвоєння матеріалу дуже залежить від його візуалізації. Вони люблять працювати з ілюстраціями, слухати музику, заповнювати таблиці чи схеми, аналізувати уривки фільмів. Через презентацію вони краще сприймають складні теоретичні поняття, тому що акцент робиться на яскравості графіки й анімації. Спеціальні відеоефекти «оживляють» обов’язковий для вивчення матеріал, а якщо його подавати в ігровій формі, то це буде сприяти їх глибшому засвоєнню.    

            У своїй практичній роботі найчастіше застосовую презентації, створені за допомогою програми Power Point. При цьому використовую різні типи презентацій:

1.      Комп'ютерні діафільми з використанням елементів анімації ( "Пісня про віщого Олега", "Вільшаний король", "Вересовий трунок", "Старий і море" та інші.)

2.      Презентації для повторювально – узагальнюючих уроків.

3.      Класичні поурочні комп'ютерні презентації.

Улюбленою роботою школярів є створення власних презентацій та їх перегляд, адже вони дають змогу узагальнити здобуті знання, синтезувати спостереження над текстом в яскравій і доступній формі.

Створення презентацій підвищує пізнавальну та творчу активність учнів. Останнім часом зацікавилась методом проектів. Ця педагогічна технологія імпонує мені тим, що вона зорієнтована на здобуття учнем нових знань шляхом самоосвіти і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Проектна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, що створює умови для творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції.

Педагогічна література подає кілька типів проектів, що використовуються у шкільному навчанні.

Я в своїй роботі використовую два: творчий проект та інформаційні проекти, які зорієнтовані на збирання інформації, мають чітку структуру: мета, актуальність, методи отримання та обробки інформації, оформлення результатів та їх презентація.

Використання програми розробки презентації дозволяє перетворити завдання написання проектних робіт учнів у творчий процес, що передбачає велику аудиторію слухачів, післяпрезентаційне обговорення та визначення кращих робіт. Однією з таких програм є комп'ютерна програма Місrosoft Power Point, яка дозволяє використання текстового формату, звукових та відео- файлів, анімаційного оформлення, різноманітних схем, таблиць, динамічних графіків тощо. Все це сприяє кращому розумінню презентованої інформації слухачами. Такі заняття сприяють підвищенню інтересу учнів до навчання, допомагають удосконалити їх аналітичні, мовні навички, розвивають творчу фантазію.   Учні охоче, з великим задоволенням виконують такі завдання, де є можливість їм виявити творчу індивідуальність. Наприклад, учні 5-го  класу  створили  свої перші електронні презентації "Японія Мацуо Басьо" та "Шотландія. Роберт Бернс". В 6 –му класі з'явилися такі презентації: "12 подвигів Геракла", "Байки Езопа". Дуже подобається моїм учням такий вид творчих  проектів як створення буктрейлерів до творів. Цей вид роботи тільки входить в практику, але, я впевнена, він має велике майбутнє.  

Вважаю, що проект дає можливість кожному учасникові, незалежно від рівня підготовки, виявити свою індивідуальність та зробити особистий внесок у спільну справу.

2.2. Уроки з використанням мультимедійних технологій.

До найбільш ефективних форм представлення матеріалу на уроках слід віднести мультимедійні технології. Саме використання мультимедійних технологій стало головною метою мого досвіду.

Відомо, що найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка одночасно впливає на кілька органів чуття, і запам'ятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів сприймання було активізовано. Тому очевидною є роль, яку ми відводимо мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп'ютерів, якісних навчальних програм, розвинених комп'ютерних систем навчання.

            Міняється естетика уроку, тому що я маю потужні інструменти зробити його більш привабливим за допомогою Power Point, Paint, Net, прикладних програм.     

    Крім того, я маю можливість тиражувати свої уроки, розміщувати їх на сайті школи, щоб ними користувалися учителі та учні.

            На сучасному етапі розвитку освіти мультимедія дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання на заняттях світової літератури.

    Але  важливо не забувати: уроки літератури – для вивчення саме літератури, і твір письменника не можуть замінити ніякі фільми чи відеокліпи. Мультимедійні технології виконують допоміжну функцію, щоб досягти більшого ефекту у сприйманні та розумінні літературного твору. Слід ретельно продумувати місце, час, доцільність використання комп’ютерної інформації на уроці.  Тільки за такої умови учитель досягне ефективності своєї роботи, а уміння, набуті учнем у процесі роботи з мультимедіа, допоможуть в майбутньому стати успішним в будь-якій професійній діяльності.Слід відмітити, що форми роботи з мультимедіа стали буденними і звичними  у моїй практиці, тому що проводити такі уроки – справа проста, приємна і ефективна. Прагну в повній мірі виконувати завдання методики літератури, яке сьогодні полягає в тому, щоб об’єднати «класичні»  підходи до засвоєння знань з сучасними комп’ютерними засобами.

2.3. Апробація та результативність досвіду.

Впровадження информаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес з використанням різних форм та методів роботи дозволило значно підвищити мотивацію навчання, сприяло росту продуктивності та сталості уваги на уроках, покращенню зорової пам’яті, збільшенню відсотка учнів, які самостійно працюють над виконанням завданнь із використанням ІКТ.

У межах професійної діяльності проводжу велику  методичну роботу. Вже другий рік даю  майстер– класи для вчителів району  з теми (Додаток 8), виступаю з доповідями, розробила пам’ятки щодо створення та застосування мультимедійних презентацій на уроках світової літератури, приймала участь у Всеукраїнському конкурсі "Веб – Квест. Безпечний інтернет".  

Зазначена робота сприяє самовдосконаленню, підвищенню рівня викладання.  Використання інформаційно-комп’ютерних  технологій на уроках літератури дозволяє забезпечити індивідуалізацію та диференціацію процесу навчання, забезпечити інтеграцію навчального процесу та відпрацювання навичок роботи із комп’ютером в процесі засвоєння навчального матеріалу та самопідготовки учнів, підсилити мотивацію вивчення, а отже – досягти кращих результатів на шляху досягнення глобальної мети: формування та виховання творчої, компетентної особистості.

            Спостерігаючи та аналізуючи результативність впровадження ІКТ у навчальний процес можна побачити, що постійне застосування цих технологій при вивченні предмета, значно підвищує рівень навчальних досягнень учнів.

Моніторинг навчальних досягнень учнів зі світової літератури за два роки, серія контрольних робіт, які систематично проводяться протягом навчального року, опитування учнів, батьків, учителів показали, що рівень навчальних досягнень учнів має позитивну динаміку.

Отже, практичні навички, отримані на уроках літератури, переносяться на усі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони як навчальної, так і соціальної компетентності.

III. Висновки:

Впровадження інформаційно – комунікативних технологій на уроках світової літератури допомагає:

 підвищити пізнавальний  інтерес учнів;

забезпечити  диференційований  підхід  до вивчення предмета;

створити комфортні умови комп’ютерної підтримки традиційних

 і новаторських   технологій навчання;

формувати здатність самостійно оволодівати знаннями, творчо мислити;

застосовувати здобуту інформацію у власному житті;

адаптувати учня до умов сучасного життя;

Отже, використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, його творчих здібностей, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу.

IV. Використана література

1.Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті// Освіта України. – 2001.- №1.- с.22-25

1.      Селевко Г.К. Педагогические технологии на основе информационно-коммуникационных средств. М.: НИИ школьных технологий, 2005.
208 с. (Серия «Энциклопедия образовательных технологий»)

2.      Пасічник Є.А. Методика викладання літератури в середніх навчальних закладах. Навчальний посібник. — К.: Ленвіт, 2000. — 384 с.

3.      Оліфіренко В. Застосування комп'ютерних технологій у професійній діяльності викладача-філолога / Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка [Текст]. Т. 5 / Ред. кол.: В.Білецький (відп. ред.) та ін.; Наукове товариство ім. Шевченка, Донецке відділення. - 604 с.

4.      Ісаєва О. О. Інноваційні технології у викладанні зарубіжної літератури в школі// Всесвітня       література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - №9. - С.3-7

5.      Глущенко Л. Є.  Щоб навчання було цікавим, ефективним і демократичним: З практики його       організації за інтерактивними технологіями// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.-2005.-39.-С.16-22.

6.      Хроменко І. А. Навчання, наближене до життєвих реалій: З досвіду використання проектної технології "Intel R Навчання для майбутнього"//Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.-2005.-№9.-С.47-49.